«COVID-19 Коронавірусна психологія: як заспокоїтися і не панікувати»
     
  11 березня ВООЗ оголосила пандемію у зв'язку з поширенням коронавируса в світі. В Україні, як і в багатьох інших країнах, ввели карантин. Такі заходи передбачувано викликали першу хвилю паніки – люди скуповують продукти в магазинах, захисні маски та антисептичні засоби в аптеках.
         В умовах пандемії варто піклуватися про своє психічне і фізичне здоров’я, будьте критичними до інформації у ЗМІ. Довіряйте надійним джерелам.                                                                                 
Найголовніше – не сіяти зайвої паніки. Важливо дивитися на ситуацію тверезо, зосереджуватися на тому, на що ми можемо впливати, перестати сильно і часто хвилюватися.
З метою уникнення погіршення психологічного стану, варто дотримуватись таких порад.
    Проблема:
У вас зявився страх спілкування з оточуючими, ви стали більш замкнутими.
    Вихід:
         Кооперуйтеся у невеликі групи і проводьте час разом онлайн
-книжкові клуби
-чемпіонати з настільних ігор
-кіноперегляди
    Проблема:
У вас депресія через недостатню активність на карантині.
    Вихід:
-спорт у домашніх умовах
-нове хобі
-самовдосконалення 
    Проблема:
Ви постійно гуглите будь-які симптоми  COVID-19 та приміряєте їх на собі.
    Вихід:
-    не займайтесь самолікуванням
-    цікавтеся інформацією у фахівців 
-    дотримуйтесь правил особистої гігієни
-    самоізолюйтеся
-    вивчіть статистику й оцініть усі реальні ризики і варіанти розвитку подій
    Проблема
     Ви скуповуєте велику кількість продуктів та засобів гігієни. 
    Вихід:
Товарного дефіциту не буде. Це спекуляція людей, тому ставтеся до всього критично. Багато хто з нас стикався і з більш небезпечними вірусами та з успіхом їх перемагав.
     Знання про те, як правильно поводитися у критичній ситуації, знижує тривогу.  На інтернет порталі УП «Життя», Анна Григораш, журналіст, психолог рекомендує дотримуватись декількох порад, які знадобляться під час карантину:
    Намагайтеся не блокувати свої почуття.
Боятися – нормально, відчувати безсилля, сумувати – теж "Відключити почуття" означає перестати бути в контакті з собою. А це значить, рано чи пізно почуття дадуть про себе знати, тільки їхня сила може стати деструктивною.
    Що робити, якщо тривога зашкалює?
Поглинаючи велику кількість інформації, ми піддаємося так званій соціальній тривозі. Завдяки інтернету і соцмережам, події, що відбуваються на іншому кінці планети, сприймаються так, ніби вони відбуваються у нас вдома. Така розмитість кордонів посилює занепокоєння і почуття незахищеності. Справитися з ними допоможе елементарна інформаційна гігієна. Намагайтеся обмежити кількість інформації, яку ви споживаєте, зменшіть кількість часу, проведеного за читанням новин і в соцмережах.  Оберіть ті джерела інформації, яким довіряєте, і відправте у бан тих, хто розганяє паніку.
    Знаходьте час тільки для себе і наповнюйте себе ресурсом
Цей пункт особливо важливий для батьків, які перебувають на карантині з маленькими дітьми. Турбота про тих, хто від нас залежить – складна фізична і емоційна робота, яка вимагає багато ресурсів. Якщо їх не поповнювати, ваш сосуд швидко вичерпається, і ви відчуєте емоційне вигорання. Створіть свій власний щоденний ритуал – займіться тим, що приносить вам задоволення. Спорт, будь-які види творчості, прогулянки, просто відпочинок підійдуть. Головне – щоб у цей час вас ніхто не чіпав і ви могли розслабитися на самоті.
    Сон (мій улюблений пункт :) Фізичні навантаження (так-так!). Регулярна здорова їжа. Задоволення.
Всі ці речі здаються банальними, але допомагають справлятися навіть з сильними стресами. Недостатній сон і погана його якість – один з головних супутників депресії. А безперервний (бажано не менше 8 - ми годинний) сон піднімає настрій, зміцнює пам'ять і знижує больові відчуття. Автор популярної книги "У пастці депресії" Алекс Корб пояснює, як під впливом сильного або тривалого стресу порушується робота мозку і формується "спадна спіраль" депресії. "Зменшити ефект стрес-факторів можна по-різному: фізичною активністю, прийняттям рішень, поліпшенням гігієни сну, споживанням екологічно чистих продуктів, проявом почуття подяки по відношенню до оточуючих і розвитком соціальних зв'язків", – зазначає він.
     В цій книзі багато корисних порад про те, як впоратися з депресивними і тривожними станами. До речі, додатковий час для читання і навчання може стати непоганим бонусом під час карантину.
     Матеріал підготовлений  на основі  публікації Анни Григораш, журналіста, психолога та публікацій МОЗ на офіційній сторінці у мережі Фейсбук.

​