Потрібно дати шанс

  

     Позбавлення волі – чим воно загрожує? Позбавлення засудженого волі на певний термін, як кримінальне покарання за скоєний злочин, є ізоляцією засудженого від суспільства і примусове спрямування його до кримінально-виконавчої установи. Воно призначається у тому випадку, коли суд визнає підсудного небезпечним для суспільства, і що його виправлення і перевиховання можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства. Але що ми отримуємо в результаті? Людина відбула встановлений судом термін, повертається до соціуму, і їй доводиться заново пристосовуватися до життя в нормальному соціальному середовищі.

Часто перебування у в’язниці накладає значний негативний відбиток на психіку засудженого, на його подальшу долю. Часто від таких людей відвертаються близькі, після звільнення їм нелегко влаштуватися на роботу (мало хто з керівників бажає мати серед своїх підлеглих судимого), часто їм навіть ніде жити, оскільки за час відбування покарання втрачено можливість повернутися на своє колишнє місце проживання. Все це робить людину розлюченою на все людство, вразливою для скоєння нових злочинів. І нерідко ті, хто вже побував у місцях позбавлення волі, повертаються туди знову. Чи можливо попередити такий розвиток подій, дати шанс людині, що зробила помилку (адже людям властиво помилятися), виправитися, не змінюючи її соціальне середовище, не позбавляючи його звичайної життєдіяльності в суспільстві?

З прагненням України до вступу в Європейський Союз набувають поширення альтернативні види покарань, не пов’язані з позбавленням волі. Реалізуються спільні програми, спрямовані на забезпечення розвитку кримінально-виконавчої системи України та соціальної роботи з особами, засудженими до альтернативних видів покарань. Активну роботу щодо соціальної та правової їх реабілітації спільно проводять Центр пробації разом з міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Постійна та дієва співпраця цих структур налагоджена ще з 2006 року, коли була укладена спільна угода з питань взаємодії під час проведення заходів із забезпечення соціального супроводу і контролю за поведінкою дітей та молоді, які засуджені до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, або умовно-достроково звільнениі від відбування покарання. Мета нашої спільної роботи – зменшення злочинів шляхом реабілітації колишніх та умовно засуджених, соціальна, правова допомога цим людям. І на особливому контролі перебуває робота з неповнолітніми.

    Найактуальнішими напрямками соціально-педагогічної і соціально-психологічної роботи є співпраця з їхніми сім’ями, розвиток у них комунікативних якостей, формування свідомого ставлення до дисципліни, здорового способу життя. Спеціалісти забезпечують проведення і надання правових та психологічних консультацій, розповсюдження серед засуджених інформаційно-просвітницьких матеріалів з приводу їхніх прав та поведінки, здійснюють соціально-реабілітаційні заходи з відновлення соціальних функцій засуджених через просвітню та правозахисну діяльність. Серед послуг, що надає ЦСССДМ умовно засудженим – психологічні консультації з питань налагодження стосунків у сім’ї та з оточуючим середовищем, профілактика тютюнопаління, алкоголю, наркоманії та ВІЛ/СНІДу, поновлення реєстрації, втрачених особистих документів, сприяння працевлаштуванню, вирішенню соціально-побутових проблем тощо.

    Така різнобічна робота дозволяє впливати не тільки на засудженого, але і на його соціальне середовище, не ізолюючи від суспільства. А суспільство, у свою чергу, має позитивно впливати на засудженого. Все це здійснюється безоплатно та для подолання труднощів у різних сферах життєдіяльності засуджених, їх перевиховання, запобігання рецидивам.

    У суспільстві поширена хибна думка, що при засудженні до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, злочинця ніщо не стримує проти продовження злочинної діяльності. Але переважна більшість осіб, засуджених до альтернативних покарань, вчиняють злочин вперше, необдумано та з необережності. Як свідчить практика, нові злочини під час відбування таких покарань вчиняють лише близько одного відсотка засуджених. Покарання щодо осіб, які вчинили злочин повторно, більш суворе. Над тим, щоб зменшити цей відсоток до нуля, працюють співробітники Центру пробації та фахівці ЦСССДМ. Аналіз діяльності наших структур показує, що засуджені до альтернативних покарань, рідше скоюють повторні злочини ніж ті, що побували у місцях позбавлення волі.

    Безумовно, особи, винні в скоєнні злочинів, що складають серйозну небезпеку для держави і суспільства, заслуговують покарання у вигляді позбавлення свободи. Але якщо у людини, яка оступилася, є прагнення виправитися, вести нормальний спосіб життя, так чому ж не дати їй такий шанс?!

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=149638436645144&id=100964974845824

​